Голосні й приголосні: чому дитина, яка читає латиницею, плутає «й» та «и»

Коротко: в українській мові 10 голосних літер (а, о, у, е, и, і, я, ю, є, ї) і 6 голосних звуків ([а], [о], [у], [е], [и], [і]). Приголосних літер 22, а м'який знак звуку не позначає. Літера «й» — приголосна, хоч і схожа на «и». Дитина, яка вчиться читати в школі англійською, німецькою чи польською, часто переносить в українську шкільне правило: в англійській «y» буває голосною, а звуки [и] та [і] на слух близькі, і в мові школи їх пишуть зовсім іншими літерами. Тому «кит» і «кіт» для неї — одне слово. Голосні від приголосних найпростіше відрізнити на слух: голосний звук можна співати, приголосний — ні.

Створено за допомогою ШІ

«Мамо, "й" — це ж голосна, як "и"!»

Маркові сім років, він живе в Торонто й ходить у другий клас. Удома мама займається з ним українською за зошитом. Завдання: розфарбувати голосні червоним, приголосні — синім.

Марко фарбує «й» червоним. Мама поправляє — Марко сперечається: «Вона ж як "и", тільки з дашком. І вчителька казала: y is sometimes a vowel». Потім читає речення «У морі плаває кит» і сміється: «Кіт не вміє плавати!»

Мама розуміє, що син не лінується. Марко міркує логічно — тільки за правилами англійської. У його школі голосних літер п'ять: a, e, i, o, u, іноді y. А схожу пару звуків в англійській пишуть зовсім інакше — ship і sheep, — тож українські «и» та «і» Марко на слух ще не розрізняє. Виходить чесна плутанина двох систем.

Як відрізнити голосний звук від приголосного

Правило, зрозуміле навіть п'ятирічній дитині: голосний звук можна співати. «А-а-а», «у-у-у», «и-и-и» тягнуться, скільки вистачить дихання, повітря проходить вільно.

Створено за допомогою ШІ

Приголосний співати не вийде. Губи, язик чи зуби заважають повітрю: «м» — губи стулені, «т» — язик упирається в зуби, «ш» — шипить. Навіть якщо тягнути «м-м-м», вийде мукання, а не пісня.

Спробуйте з дитиною «й». Протягнути його не вдасться: язик піднімається до піднебіння і заважає повітрю. Отже, «й» — приголосний. Ця перевірка працює краще за список: дитина сама доходить до відповіді й більше не сперечається.

Скільки голосних і приголосних в українській

	Літери	Звуки
Голосні	10: а, о, у, е, и, і, я, ю, є, ї	6: [а], [о], [у], [е], [и], [і]
Приголосні	22: б, в, г, ґ, д, ж, з, й, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ	32 (з м'якими)
Без звука	ь	—

Чому голосних літер десять, а звуків шість? Літери «я», «ю», «є» на початку слова, після голосної та після апострофа позначають два звуки: «яблуко» звучить як [йаблуко], «їжак» — [йіжак]. Літера «ї» завжди дає два звуки. Після приголосного «я», «ю», «є» звука [й] не дають, зате показують, що приголосний м'який: «ляля», «люди». Про це докладніше — у статті м'який знак і апостроф.

Чому дитина за кордоном плутає саме «и», «і» та «й»

Дитина помиляється не випадково. Кожна помилка — слід правила з мови школи.

• Англійська школа. Голосних літер п'ять, а голосних звуків значно більше: одна «a» читається по-різному в cat, cake і car. А «y» то приголосна (yes), то голосна (gym). Дитина звикає, що одна літера може змінювати роль, — і переносить це на «й».
• Німецька школа. Короткий і довгий звук, схожі на [и] та [і], пишуть однією літерою «i»: Kind і Kino. Дитина звикла, що це одна літера, і не шукає різниці. Звук [й] пишуть літерою «j» (Jahr, ja). Ім'я «Юрій» у німецькій книжці — Jurij, і дитина не пов'язує «j» з «й».
• Польська школа. Тут звук, близький до українського [и], є і пишеться літерою «y» (ryba, my). Такій дитині «и» дається легше, але в українському зошиті може з'явитися «y» замість «и» або «i» замість «і».

Пар, де все вирішує «и» чи «і», в українській чимало: кит — кіт, лис — ліс, бик — бік, дим — дім. Для дитини, яка чує українську мало, вони звучать майже однаково. Зазвичай річ не в слухові: звук треба багато разів почути в живому мовленні, щоб почати його розрізняти.

Ігри на п'ять хвилин: голосні без зошита

1. «Співай чи не співай». Ви називаєте звук, дитина пробує його проспівати. Вийшло — голосний, червона картка. Не вийшло — приголосний, синя. Обов'язково додайте «й».
2. «Кит чи кіт». Дві картинки на столі: кит і кіт. Ви кажете слово — дитина показує. Потім «лис — ліс», «бик — бік». Спершу вгадуватиме, а з кожною грою чутиме впевненіше.
3. «Диригент». Дитина диригує, ви співаєте голосні: «а-о-у-е-и-і». На «и» вона робить окремий жест, на «і» — інший. Так два звуки стають помітними.
4. «Голосні в імені». Пишіть імена рідних: Марко, Юля, Олексій, Ірина. В імені «Олексій» дитина сама помітить: «й» не співається, а «і» — співається.
5. «Фішки». Слово викладаєте фішками: червона — голосний, синя — приголосний. «Кіт» — синя, червона, синя. Це початок звукової схеми, про неї докладно — у статті звуковий аналіз слова.

Читати по складах легше, коли дитина впевнено знаходить голосні: у кожному складі одна голосна. Як поєднати це з читанням — у статті як навчити дитину читати українською за кордоном.

Що робити мамі, якщо дитина сперечається

Не доводьте «так правильно, бо так у підручнику». Дитина поважає правило, яке може перевірити сама. Скажіть: «Давай заспіваємо» — і хай спробує проспівати «й». Тоді правило стане її відкриттям, а не вашою забороною.

Не порівнюйте мови в дусі «там неправильно, а в нас правильно». Обидва правила вірні, кожне у своїй мові: «В англійській y буває голосною. В українській "й" завжди приголосна. У кожної мови свої звички».

Коли варто придивитися

Плутати «и» та «і», «й» та «и» в перший рік читання українською — звичайна річ для дитини, яка вчиться в школі іншою мовою. Придивитися варто, якщо труднощі видно в обох мовах: дитина й мовою школи не розрізняє звуків на слух, пропускає голосні в обох письмових мовах, переставляє літери. Тоді потрібна розмова з фахівцем. Зі статті висновку зробити не можна: висновок дає фахівець, у країні проживання зазвичай починають із педіатра й перевірки слуху. Як відрізнити звичку двох абеток від справжніх труднощів — у статті дисграфія чи дві абетки.

Що дасть перша зустріч

На першій зустрічі фахівець із мовлення в грі перевірить, як дитина чує українські звуки: чи розрізняє [и] та [і], чи знаходить голосні в слові, як читає склади. Ви дізнаєтеся, які помилки йдуть від мови школи, а які варто підтягнути, і отримаєте завдання на п'ять хвилин на день. Говорика займається з дітьми з 85+ країн, заняття триває тридцять хвилин, усе відбувається онлайн.

Питання і відповіді

«Й» — це голосна чи приголосна?

Приголосна. Звук [й] не можна проспівати: язик піднімається до піднебіння й заважає повітрю. У школі кажуть, що [й] — сонорний, дзвінкий приголосний.

Скільки голосних літер в українському алфавіті?

Десять: а, о, у, е, и, і, я, ю, є, ї. Голосних звуків — шість: [а], [о], [у], [е], [и], [і].

Скільки приголосних літер в українській мові?

Двадцять дві. М'який знак звуку не позначає, тому не належить ні до голосних, ні до приголосних.

Як швидко пояснити дитині, де голосні, а де приголосні?

Через спів: голосний звук можна співати, приголосний — ні. Перевірка займе хвилину, а дитина запам'ятає її краще за список літер.

Чому дитина читає «и» як «і»?

Бо звуки [и] та [і] близькі, а в мові школи їх пишуть інакше: в англійській — ship і sheep, у німецькій обидва звуки пишуть однією «i» (Kind, Kino). В українській це дві літери і два звуки. Допомагають пари слів на слух: кит — кіт, лис — ліс, дим — дім.

Скільки голосних в англійській мові і чому інакше, ніж в українській?

Голосних літер в англійській п'ять (a, e, i, o, u), іноді до них зараховують y. Звуків значно більше, бо одна літера читається по-різному. В українській майже кожен голосний звук має свою літеру, тому англійське правило в український зошит не переносять.