Дислексія у дитини, яка вчиться двома мовами: як розпізнати

Коротко: дислексія — це стійкі труднощі з читанням, які не пояснюються ні лінощами, ні зором, ні тим, що дитина вчить дві мови. Самі по собі дві абетки дислексії не спричиняють. Головна ознака: труднощі видно в обох мовах — і мовою школи, і українською, а не тільки в одній. Плутати українську «В» з латинською «B» чи писати «w» замість «в» у перший рік читання — звична річ. Діагноз ставить фахівець країни, де живе дитина, після обстеження; за статтею його не поставити.

Створено за допомогою ШІ

Вчителька сказала «можливо, дислексія». Що далі

Найчастіше все починається з батьківських зборів десь у Варшаві, Празі чи Берліні. Вчителька каже: «Він читає повільніше за всіх і плутає літери. Може, це дислексія. А може, тому що вдома українська». І в мами одразу два страхи: з дитиною щось не так, і ми самі винні, що говоримо з нею українською.

Другий страх можна відпустити. Дислексія не виникає через те, що дитина росте з двома мовами. А от із першим варто розібратися: якщо труднощі справжні, що раніше їх побачать, то легше дитині в школі.

Дислексія простими словами

Дислексія — це труднощі з тим, як мозок пов'язує звуки мови з літерами. Дитина може бути кмітливою, гарно розповідати — і водночас ледве впізнавати слова на сторінці, читати повільно і з помилками, погано запам'ятовувати, яка літера який звук позначає. За різними оцінками, такі труднощі мають 5–10 % дітей, і, за даними досліджень, у дітей із двома мовами вони трапляються не частіше, ніж в інших.

Дислексія — не про зір і не про те, що дитина «пише літери дзеркально». Дзеркальні літери в шість років бувають у багатьох дітей.

Дві абетки чи дислексія: як відрізнити

У дитини за кордоном у голові два набори літер. Частина з них виглядає однаково, а читається по-різному: українська «Р» і латинська «P», «Н» і «H», «В» і «B», «С» і «C», «у» і «y». А ще є звуки, які в польській чи чеській пишуться інакше: «в» там — «w» або «v», «ч» — «cz» або «č», «ш» — «sz» або «š». Тож дитина, яка вчиться в польській школі, може написати «wода» або прочитати українське «РІК» як «пік». Це не дислексія, а перенесення звички з однієї абетки в іншу.

Скоріше плутанина двох абеток	Привід перевірити
Плутає літери, схожі в двох абетках	Плутає і ті літери, які є лише в одній мові
Мовою школи читає за віком, українською — повільніше	Повільно і з помилками читає обома мовами
Помилок меншає за кілька місяців практики	Після року-двох навчання майже нічого не змінюється
Легко добирає рими, ділить слова на склади	Важко дібрати риму, не може сказати, який звук перший у слові
Добре переказує те, що прочитала мама	Розуміє на слух добре, а прочитане сама — ні
У родичів труднощів із читанням не було	У мами, тата, братів чи сестер теж були труднощі з читанням

Головне правило: якщо труднощі видно тільки українською, найчастіше річ у тім, що українською дитина просто менше читає. Якщо видно обома мовами — це привід показати дитину фахівцеві.

Ознаки дислексії у дитини за віком

4–6 років: довго не запам'ятовує літери, хоча з нею займаються; не чує рими («кіт — пліт»); плутає порядок складів у довгих словах обома мовами.

6–8 років: читає по літерах довше, ніж однокласники; вгадує слово за першою літерою; пропускає й переставляє літери; швидко втомлюється від читання й уникає його.

8–10 років і старше: читає повільно, хоча давно вивчила всі літери; погано розуміє прочитаний текст, але добре — той самий текст на слух; багато помилок у письмі навіть у знайомих словах.

Одна ознака нічого не означає. Дивляться на картину загалом і на те, чи тримається вона в обох мовах.

Хто ставить діагноз у країні, де ви живете

Діагноз «дислексія» ставить фахівець після обстеження. Порядок залежить від країни, і зазвичай усе починається зі школи:

• Польща: перевіряє державна психолого-педагогічна консультація (poradnia psychologiczno-pedagogiczna), безкоштовно; вона видає висновок, який враховує школа.
• Чехія: так само — педагого-психологічна консультація (pedagogicko-psychologická poradna) за зверненням батьків (часто за порадою школи).
• Німеччина: у школі частіше кажуть «LRS» або «Legasthenie»; направлення до дитячого психіатра чи соціально-педіатричного центру дає дитячий лікар.
• США і Канада: у США батьки можуть письмово попросити школу про безкоштовну оцінку — школа має відповісти, а якщо відмовляє, письмово пояснити чому; у Канаді перевірку робить психолог — через школу або приватно.

Що важливо для дитини з двома мовами:

1. Обстежують зазвичай мовою школи. Розкажіть фахівцеві, що вдома говорять українською, скільки часу дитина в цій країні і коли почала читати кожною мовою.
2. Принесіть приклади: як вона читає й пише українською. Якщо труднощі є і там, це важлива підказка.
3. Попросіть оцінити, як дитина чує звуки і склади, — це менше залежить від мови, ніж швидкість читання.

Чи треба відмовлятися від української

Ні. Відмова від мови дому не покращує читання мовою школи. Дитина втрачає мову, якою з нею говорять мама і бабуся, а труднощі з читанням лишаються. Читати українською, можливо, доведеться менше й повільніше — це вирішують разом із фахівцем, який веде дитину. Розмовляти вдома українською можна й треба.

Як допомогти вдома вже зараз

• Читайте їй уголос. Хай розуміння і словник ростуть, поки власне читання дається важко.
• Грайте у звуки: «Який перший звук у слові "мама"?», «Придумай слово на "с"», рими, плескання на склади.
• Читайте потроху, але щодня. П'ять-десять хвилин, а не година через силу.
• Не порівнюйте з однолітками і з братом. Дитина з труднощами читання і так знає, що їй важче.
• Хваліть за старання, а не за швидкість.

Якщо вам цікаво, як дитина загалом тримається в українській і як вона вимовляє звуки обома мовами, подивіться сторінку «Звук і мовлення».

Що дасть перша зустріч

Педагог з розвитку мовлення на першій зустрічі подивиться, як дитина чує звуки, ділить слова на склади, читає й розповідає українською. Ви отримаєте спостереження про її читання українською — їх зручно взяти з собою, якщо вирішите йти на обстеження в країні проживання. Діагнозів на зустрічі не ставлять. Якщо річ у тім, що українською дитина просто мало читає, подивіться програму «Читаю рідною».

Питання і відповіді

Дислексія — це що?

Це стійкі труднощі з читанням: дитина повільно і з помилками читає і погано запам'ятовує зв'язок літер і звуків, хоча вона кмітлива, добре бачить і з нею займаються. Діагноз ставить фахівець після обстеження.

Чи може дислексія з'явитися через те, що дитина вчить дві мови?

Ні. Дві мови дислексії не спричиняють. У перший рік дитина може плутати схожі літери двох абеток, але з практикою це минає.

Як зрозуміти, це дислексія чи плутанина двох абеток?

Подивіться, чи є труднощі в обох мовах. Якщо мовою школи дитина читає за віком, а українською гірше, найчастіше вона просто мало читає українською. Якщо важко обома — покажіть її фахівцеві.

Як допомогти дитині з дислексією?

Читати їй уголос, гратися у звуки й склади, читати потроху щодня, хвалити за старання. Конкретний план дає фахівець, який обстежив дитину.

Хто ставить діагноз дислексія за кордоном?

Фахівець країни, де живе дитина: у Польщі та Чехії — психолого-педагогічна консультація, у Німеччині — дитячий психіатр або соціально-педіатричний центр за направленням дитячого лікаря, у США — школа, якщо батьки письмово попросять про оцінку, у Канаді — психолог.

Чи треба перестати говорити з дитиною українською, якщо підозрюють дислексію?

Ні. Відмова від мови дому не покращує читання мовою школи. Скільки читати українською, вирішують із фахівцем, а розмовляти вдома українською можна й далі.